Білівський НВК

Як підвищити самооцінку дитини

ruta — Sun, 13 Sep 2015 06:05:54 GMT

Людині складно підтримувати здорову самооцінку, але особливо це складно зробити батькам, які проводять більшу частину свого часу в турботах про безпеку та щастя своєї сім'ї. Однак експерти стверджують, що здорова самооцінка батьків безпосередньо впливає на самооцінку дитини. Тому, моделюючи її, ви навчите свого сина чи доньку добре себе розуміти й відчувати.

Дослідження також показали, що діти, які перебувають у гармонії із самими собою, більш успішні у школі. Хочете дізнатися, як можна допомогти своїй дитині підняти самооцінку? Далі пропонується сім порад, які стануть вам ефективними помічниками в цій важливій справі.

Пам'ятайте, що всі ми робимо помилки. Важливо пам'ятати, що ніхто не досконалий. Коли ви вимагаєте від своїх дітей досконалості, це викликає в них тривогу й депресію. Вони відчувають, що ніколи не зможуть досягти таких висот. Установіть у своїй родині нове правило: важливіше намагатися стати достатньо хорошим, аніж прагнути ідеальності і, не досягнувши її, почувати себе кепсько.
Зверніть увагу на те, що говорите. Будьте уважні до того, що ви кажете у присутності ваших дітей. Негативні коментарі, вимовлені вами про себе, діти запам'ятають і потім будуть відтворювати їх, але вже на свою адресу. Коли ваші діти знаходяться поруч, завжди кажіть про себе доброзичливо (й за їх відсутності також будьте привітними із собою).
Навчайте поважати інших. Ставтесь до дітей з повагою. Це не означає, що ви повинні їм потурати, це означає, що в розмові ви не станете їх переривати, а вислухаєте уважно. Звертайтесь до них з любов'ю. Неважливо, скільки років вашій дитині, з нею все одно треба розмовляти з повагою.
Обійміть свою дитину. Прихильність дає зрозуміти вашій дитині, що ви її любите і вона гідна вашої любові. Пам'ятайте, що підліткам потрібно стільки ж обіймів, скільки й маленьким дітям, якщо не більше.
Стримуйте свої обіцянки. Батьки, які ніколи не приходять вчасно або постійно змінюють свої плани, ростять недовірливих дітей. Якщо ви не можете довіряти іншим, то й себе не зможете добре відчути. Якщо ви самі виросли в сім’ї, де не дотримувалися свого слова, змініть цю ситуацію заради своєї дитини.
Покладіть на дитину відповідальність. Батьки повинні доручити дитині якусь справу по дому і простежити за тим, щоб вона була попереджена про негативні наслідки, які чекатимуть на неї у випадку її невиконання. Так дитина почне усвідомлювати, що вона є важливою частиною сім'ї, а її невеликі обов’язки – це посильний внесок у справу сімейного добробуту. Батьки, які не залучають дітей до роботи по дому, виховують дітей, які думають, що вони насправді нічого не значать для сім'ї. Це призводить до сімейних розладів.
Проявіть інтерес до захоплень вашої дитини. Будь-який інтерес, який проявляє ваша дитина, – це можливість підвищити її самооцінку. Порозмовляйте з нею детальніше про те, чим вона цікавиться. Вислухайте її. Купіть їй книги, відведіть у відповідні музеї чи запишіть у гурток, де діти поділяють такі ж інтереси. Коли ви проявляєте інтерес до захоплень вашої дитини, ви дозволяєте їй відчути себе цінною й важливою. Це сприяє її допитливості. Діти зі здоровою самооцінкою більш ініціативні, тому що не бояться ризикувати. Їх не лякають невдачі, а навіть якщо й виникають, діти їх сприймають і переборюють спокійно та впевнено.

Виховати здорову дитину – дуже важливо. Здорові мама й тато потенційно гарантують їй повноцінну самосвідомість і самооцінку. Якщо ви виросли в сім'ї, де не було прийняття та прихильності, навчити дитину любити може стати важким завданням. Але ніколи не можна здаватись. Робіть щодня всього один маленький крок, і цим ви вже забезпечите своїй дитині успіх.

http://childdevelop.com.ua

Дитячий садок: емоційний розвиток

ruta — Sun, 13 Sep 2015 06:04:16 GMT

Вони хочуть радувати дорослих

Для дитини віку дитячого садочка батьки є центром всесвіту, багато дошкільнят від усієї душі бажають догодити дорослим. Також дітям важливо знати правила, і вони часто керуються ними з усією відповідальністю. А схвалення батьків і вихователів служить їм засобом внутрішнього комфорту й самоповаги.

Порада: чітко сформулюйте правила й розкажіть дитині, як би ви хотіли, щоб вона діяла в тій чи іншій ситуації. Не дивуйтесь, якщо з виконанням озвучених правил у вашого малюка виникнуть проблеми, важливо, щоб ви допомогли йому прийняти свої невдачі.

Вони прагнуть незалежності

Дошкільнята починають усвідомлювати своє дорослішання, незважаючи на те, що повністю покладаються на керівництво батьків. Вони з нетерпінням чекають вражаючих змін, нових навичок і більш зрілої поведінки, хочуть зробити щось важливе для себе.

Порада: будьте вибагливими в наданні разових можливостей, дозвольте дитині бути самостійною. Будьте терплячими у випадку, якщо ваш малюк витратить багато часу на прийняття рішень чи його рішення будуть виглядати нелогічними.

Вони порушують правила й навіть не знають, чому

Так, діти цього віку потребують правил і бажають ними керуватись, але час від часу все ж порушують їх. При цьому рідко коли можуть пояснити, чому так відбувається. Іноді їм просто потрібно підтвердити для себе, що правило існує. В інших ситуаціях вони щиро намагаються дотримуватися правил до кінця, але у них це погано виходить.

Порада: при встановленні правил будьте непохитними й послідовними. Якщо ви вважаєте, що дитина порушила правило випадково, не карайте її. Якщо ж вона діє точно згідно із правилами, не приймайте це як належне – похваліть її.

Вони кажуть неправду й перекладають провину на інших

Дошкільники часто вдаються до брехні і звинувачують у своїх власних гріхах інших людей. Вони просто не розуміють, наскільки дорослій людині легко розпізнати їх нещирість. Діти ще не здатні – без страху, довірливо, упевнено, з допомогою мовних навичок – визнати свою провину.

Порада: як не дивно це прозвучить, але на даному етапі життя вашої дитини вам не треба бути затятим противником неправди. Майте на увазі, що дитина найчастіше бреше, тому що боїться розчарувати дорослого. Тому вам треба навчити її визнавати свою провину.

У них бувають ірраціональні страхи

Незважаючи на те що в цьому віці багато дітей уже позбулися своїх побоювань, для тих малюків, які відвідують дитячий садок, характерні загальні страхи – страх темряви, собак, падіння. А у деяких виникає й новий – «страх поганих людей». Діти цієї вікової групи можуть також боятися заблукати, боятись батьків, бояться ніколи не повернутись додому або залишитись у садку (що їх звідти не заберуть).

Порада: не відкидайте страхи вашої дитини як ірраціональні або неважливі й, тим більше, ніколи не сваріть свого малюка за його страхи й побоювання.

Вони бентежаться

Діти цього віку досить багато чого знають про те, що правильно й неправильно, і дуже ніяковіють, коли виявляється, що їхні дії зовсім не відповідають правильній моделі поведінки. Це може стосуватись найпростіших завдань, таких, як покласти рюкзак на потрібне місце або правильно використовувати столове приладдя.

Порада: допоможіть дитині уникнути вчинків, які її бентежитимуть. Будьте активними, відповідаючи на її запитання про те, як діяти в дитячому садку й поза ним. Підіть настільки далеко, що організуйте вдома тематичні рольові ігри, щоб дитина, добре підготувавшись, пішла в садок (а потім і у школу) більш упевненою та з комфортом у душі.

У них бувають фізичні реакції на емоції, нервозність і стрес

Дошкільнята старшого віку, які не бажають іти у школу, можуть відчути нудоту і блювання. Коли вони нервують або засмучені, то кусають свої нігті, сопуть, смокчуть великий палець або ж у них з'являється нежить.

Порада: не панікуйте. Для дітей нормально мати проблеми з адаптацією до нового й важливого періоду в житті. Чим фіксуватись на конкретних нервових звичках, краще спробуйте зосередитись на тому, щоб допомогти дитині знайти комфорт та інтерес до школи.