Вони хочуть радувати дорослих

Для дитини віку дитячого садочка батьки є центром всесвіту, багато дошкільнят від усієї душі бажають догодити дорослим. Також дітям важливо знати правила, і вони часто керуються ними з усією відповідальністю. А схвалення батьків і вихователів служить їм засобом внутрішнього комфорту й самоповаги.

Порада: чітко сформулюйте правила й розкажіть дитині, як би ви хотіли, щоб вона діяла в тій чи іншій ситуації. Не дивуйтесь, якщо з виконанням озвучених правил у вашого малюка виникнуть проблеми, важливо, щоб ви допомогли йому прийняти свої невдачі.

Вони прагнуть незалежності

Дошкільнята починають усвідомлювати своє дорослішання, незважаючи на те, що повністю покладаються на керівництво батьків. Вони з нетерпінням чекають вражаючих змін, нових навичок і більш зрілої поведінки, хочуть зробити щось важливе для себе.

Порада: будьте вибагливими в наданні разових можливостей, дозвольте дитині бути самостійною. Будьте терплячими у випадку, якщо ваш малюк витратить багато часу на прийняття рішень чи його рішення будуть виглядати нелогічними.

Вони порушують правила й навіть не знають, чому

Так, діти цього віку потребують правил і бажають ними керуватись, але час від часу все ж порушують їх. При цьому рідко коли можуть пояснити, чому так відбувається. Іноді їм просто потрібно підтвердити для себе, що правило існує. В інших ситуаціях вони щиро намагаються дотримуватися правил до кінця, але у них це погано виходить.

Порада: при встановленні правил будьте непохитними й послідовними. Якщо ви вважаєте, що дитина порушила правило випадково, не карайте її. Якщо ж вона діє точно згідно із правилами, не приймайте це як належне – похваліть її.

Вони кажуть неправду й перекладають провину на інших

Дошкільники часто вдаються до брехні і звинувачують у своїх власних гріхах інших людей. Вони просто не розуміють, наскільки дорослій людині легко розпізнати їх нещирість. Діти ще не здатні – без страху, довірливо, упевнено, з допомогою мовних навичок – визнати свою провину.

Порада: як не дивно це прозвучить, але на даному етапі життя вашої дитини вам не треба бути затятим противником неправди. Майте на увазі, що дитина найчастіше бреше, тому що боїться розчарувати дорослого. Тому вам треба навчити її визнавати свою провину.

У них бувають ірраціональні страхи

Незважаючи на те що в цьому віці багато дітей уже позбулися своїх побоювань, для тих малюків, які відвідують дитячий садок, характерні загальні страхи – страх темряви, собак, падіння. А у деяких виникає й новий – «страх поганих людей». Діти цієї вікової групи можуть також боятися заблукати, боятись батьків, бояться ніколи не повернутись додому або залишитись у садку (що їх звідти не заберуть).

Порада: не відкидайте страхи вашої дитини як ірраціональні або неважливі й, тим більше, ніколи не сваріть свого малюка за його страхи й побоювання.

Вони бентежаться

Діти цього віку досить багато чого знають про те, що правильно й неправильно, і дуже ніяковіють, коли виявляється, що їхні дії зовсім не відповідають правильній моделі поведінки. Це може стосуватись найпростіших завдань, таких, як покласти рюкзак на потрібне місце або правильно використовувати столове приладдя.

Порада: допоможіть дитині уникнути вчинків, які її бентежитимуть. Будьте активними, відповідаючи на її запитання про те, як діяти в дитячому садку й поза ним. Підіть настільки далеко, що організуйте вдома тематичні рольові ігри, щоб дитина, добре підготувавшись, пішла в садок (а потім і у школу) більш упевненою та з комфортом у душі.

У них бувають фізичні реакції на емоції, нервозність і стрес

Дошкільнята старшого віку, які не бажають іти у школу, можуть відчути нудоту і блювання. Коли вони нервують або засмучені, то кусають свої нігті, сопуть, смокчуть великий палець або ж у них з'являється нежить.

Порада: не панікуйте. Для дітей нормально мати проблеми з адаптацією до нового й важливого періоду в житті. Чим фіксуватись на конкретних нервових звичках, краще спробуйте зосередитись на тому, щоб допомогти дитині знайти комфорт та інтерес до школи.